Помер сценарист, письменник та актор Вільям Вішер

Є люди, внесок яких у кінематограф важко переоцінити, але ім’я їх все одно невідоме широкому загалові. Саме до таких належав Вільям Вішер-молодший, який помер 14 липня 2026 року (але відомо про це стало сьогодні). Переважно він відомий як сценарист та письменник франшизи “Термінатор” (The Terminator) і конкретно співавтор сценаріїв перших двох легендарних фільмів за режисурою Джеймса Кемерона. Знайомий з видатним режисером Вішер був з 17-річного віку (вони жили в одному маленькому містечку, Брі в штаті Каліфорнія) і хтось, можливо, скаже що йому просто поталанило опинитись в потрібний час у потрібному місці. Однак Вішер насправді довго та наполегливо працював над дитячою мрією стати кінематографістом. Як актор він дебютував у незалежній стрічці The Reunion 1977 року, а наступного року вперше співпарцював з Кемероном на дебютній короткометрівці майбутнього мільярдера, Xenogenesis.

Занотувавши у друга як адекватні акторські здібності, так і явний хист до сценаристики, на початку 1980-х Кемерон попросив його переробити діалоги для вже повнометражного фільму. Цим фільмом і був “Термінатор” і Вішер навіть вказаний в титрах як “автор додаткових діалогів”, хоча продюсерка фільму Ґейл Енн Герд вмовила вказати її повноцінною співавторкою сценарію за кілька зауважень щодо жіночих персонажів. Ця несправедливість була виправлена Кемероном у кілька способів. Перший з них був на тому ж-таки фільмі: знаючи, що Вішер ще й актор, Кемерон зміг вибити йому путівку в акторську гільдію США у вигляді невеликої ролі поліцейського. Однак в одній сцені Вішер також технічно зіграв і самого Термінатора, оскільки той імітує в одній з наступних сцен голос.

Ще однією компенсацією було те, що Вішер, разом з іншим другом Кемерона та співавтором сценарію Xenogenesis Рендаллом Фрейксом отримали контракт на офіційну “новелізацію”, тобто книгу за фільмом. Там Вішер та Фрейкс примудрились нагородити майже кожного персонажа цікавою біографією на півтори-дві сторінки і офіцер поліції Нік Делейні, якого грав Вішер, не став виключенням. До речі, дісталась ця книга офційно і українського читача, силами донецького видавництва БАО в 2006 році. Багато людей вважають легендарну глянцеву обкладинку (в стилі творів шкільного курсу української літератури) мемом, однак таке видання дійсно існує, ще й є досить якісним (як в плані перекладу, так і в плані якості друку).

Кемерон продовжив знімати Вішера в епізодичних ролях, зокрема у фільмі “Безодня” (The Abyss) та кліпі “Reach” гурту Martini Ranch (учасником якого був інший улюбленець Кемерона, актора Білла Пекстона). Однак, значно більш стабільний приробіток ніж акторство він знайшов дещо в іншому. Інтерпретувавши титр “додаткові діалоги” як професію скрипт-доктора продюсери наперебій запрошували Вішера переробляти проблемні сценарії без вказання в титрах, що зокрема привело його в цій іпостасі у франшизи “Кошмар на вулиці В’язів” та “Міцний горішок”. В обох випадках Вішер суттєво переробив сценарії третіх частин франшизи, однак “Міцний горішок 3” переписувався ним одразу на зйомках фактично наново. Хоча продюсери не змогли протягнути його у титри фільму як сценариста (завадили правила Гільдії сценаристів США), свій чесно заслужений титр на цій франшизі він все ж отримав, ставши формально виконавчим продюсером четвертого фільму (до сценарія якого також доклав руку). В якості скрипт-доктора Вішер також працював над відомими бойовиками “Судна ніч”, “Стирач”, “Зламана стріла” та “Меркурій в небезпеці”, а майстер спецефектів “Термінатора” Стен Вінстон особисто попросив його причепурити сценарій власного режисерського дебюту “Гарбузоголовий” (який у нас часто називають “Пекельна помста”).

Разом з тим, з адекватною роботою сценариста у Вішера не клеїлось аж до 1990-х. Після дешевого вестерну для телебачення Desperado: The Outlaw Wars Джеймс Кемерон знову повернув Вішера у світ “Термінатора”, причому в кількох сенсах одразу. На легендарному сиквелі “Термінатор 2: Судний день” Вішера було підвищено до повноцінного сценариста, а ще він отримав чергове камео, яке і Кемерон і Вішер підтвердили як появу того ж-таки поліцейського Делейні з першої частини. Саме тому він дивиться на Термінатор так, ніби він щось подібне вже бачив.

Втім значно цінніше камео стало те, що Вішер став сценаристом одного з найбільш прибуткових блокбастерів в історії, багаторазово номінованим на нагороди зокрема і за сценарій. Тому в 1990-ті він був не лише скрипт-доктором а й повноправним сценаристом таких фільмів як “Суддя Дредд” та “Тринадцятий воїн” (хоча те, що вони були від продюсерів та режисера “Міцних горішків” відповідно допомогло теж). У 2000-х репутацію Вішера (як і всіх причетних) підкосив четвертий “Екзорцист”, вірніше два різних варіанти цього фільму, випущені під різними назвами у 2004 та 2005 рр. відповідно. На довгий час Вішер переважно траплявся на радарах коли мова заходила про документальні фільми (переважно про франшизу “Термінатор”, але подяка йому є також у титрах фільму Кемерона однак десять років тому винирнув також як сценарист та ко-виконавчий продюсер техно-трилера I.T. з Пірсом Броснаном. Наразі це остання робота Вішера в кіно, хоча цього року фестивалями почав ходити також сценарій фільму “Горобець” (Sparrow; альтернативна назва Eye of the Sparrow), до якого Вішер був прикріплений в якості продюсера-консультанта. Існує істотна вірогідність, що цей фільм буде присвячено його пам’яті (якщо його знімуть), але чи не ще більш істотна вірогідність таку посвяту побачити є у четвертому чи п’ятому “Аватарі” Джеймса Кемерона, як це ставлося з Біллом Пакстоном у титрах фільму “Аватар: Шлях води” (наші враження). Кемерон ніколи не забував тих, з ким починав.

Франшиза та фендом “Термінатора” не забували про Вішера весь цей час і його ім’я зокрема було використано як великодка в серіалі “Хроніки Сари Коннор”. Однак на довершення слід однозначно згадати, що ця франшиза також зробила Вішера частиною ігрової індустрії. Його ім’я є в титрах всіх ігор по “Термінатору 2”. включно з дивовижею неясного жанру на DOS, класичними платформерам на 8-бітному NES та 16-бітних консолях, але найбільший за статусом титр у нього був в аркадному автоматі, одному з найкращих релсьових шутерів всіх часів. Останнім титром в прижиттєвій фільмографії Вішера також стала відеогра, а саме доповнення для Mortal Kombat 1 під назвою Khaos Reigns, де гостьовим персонажем був створений ним спільно з Кемероном термінатор Т-1000.

Останньою появою Вішера на екрані став епізод подкасту James Cameron 101 у тому ж таки 2025 році. Все інтерв’ю (і життя) він курив і попри цю звичку і любов до скотчу та вогнепальної зброї прожив 71 рік. А маже в кінці інтерв’ю після кількох влучних жартів про одні і ті ж питання про “Термінаторів” і конкретно другий фільм підсумував:

Мені вже й нема чого нового сказати з цього приводу. Все вже розказано. Але неймовірно пишаюсь цією роботою. І я дуже радий, що вона не терпіла численних ревізій. Наче ми просто написали, він [Джеймс Кемерон] зняв і це і є фільм. І коли я його побачив я подумав: це ж те, що я написав. Це добре.